Ві тер на то по лі всі гі лки зла мав.
Він, як я, у до лі ща стя сво го пи тав.
У ста вку - лі ле ї, у о чах - лю бов,
А десь там над не ю зо рі па да ють знов.
Я й не зна ла тай...

Па ла ла, па ла ла, па ла ла у мо є му не бі зі рка.
Па да ла, па да ла, па да ла, тай ка за ли лю ди "гі рко".
Ду ма ла, ду ма ла, ду ма ла, збе ре жу сво є ко ха ння
Я ка жу: "Ти лю би ме не впе рше, як в о ста ннє".

Ой, ві тер, мій ві тер, не ла май гі лок,
Бо во ни ж, як ді ти, скі льки ж у них ду мок?
У ста вку лі ле ї день і ніч цві туть.
Бу ду я тво є ю ті льки ж ти не за будь.
Я й не зна ла тай...

Па ла ла, па ла ла, па ла ла у мо є му не бі зі рка.
Па да ла, па да ла, па да ла, тай ка за ли лю ди "гі рко".
Ду ма ла, ду ма ла, ду ма ла, збе ре жу сво є ко ха ння
Я ка жу: "Ти лю би ме не впе рше, як в о ста ннє".

Па ла ла, па ла ла, па ла ла у мо є му не бі зі рка.
Па да ла, па да ла, па да ла, тай ка за ли лю ди "гі рко".
Ду ма ла, ду ма ла, ду ма ла, збе ре жу сво є ко ха ння
Я ка жу: "Ти лю би ме не впе рше, як в о ста ннє".

Па ла ла, па ла ла, па ла ла у мо є му не бі зі рка.
Па да ла, па да ла, па да ла, тай ка за ли лю ди "гі рко".
Ду ма ла, ду ма ла, ду ма ла, збе ре жу сво є ко ха ння
Я ка жу: "Ти лю би ме не впе рше, як в о ста ннє".
Я ка жу: "Ти лю би ме не впе рше, як в о ста ннє".