Мо є ба жа ння зу пи ни,
О дин -є ди ний крок і о сінь.
Я не ска жу то бі "при йди",
Дощ ро зпу ска є до вгі ко си.

То бу де за втра, як за вжди,
А за пле чи ма пе ре су ди.
Мо є ї тут не ма ви ни,
За нас все ви рі ши ли лю ди.

Не в то му річ, не в то му річ,
Що го ро би на пла че ніч,
А в то му річ, а в то му річ,
Що ми з то бо ю рі зні.

Що це ко ха ння бо ро тьба,
Ро зча ру ва ння і жу рба, як о сінь пі зня.

Ти за бе реш мо є "про щай",
Су млі ння зно ву ста не чи стим.
Від ме не ти хо ві дви кай.
На го ро би ні вже на ми сто.

На то нкім ве чо рі ро злук
З то бо ю вже смі є ться і нша.
Ти до то ркну вся і нших рук,
Я не при йду до те бе бі льше.

Не в то му річ, не в то му річ,
Що го ро би на пла че ніч,
А в то му річ, а в то му річ,
Що ми з то бо ю рі зні.

Що це ко ха ння бо ро тьба,
Ро зча ру ва ння і жу рба, як о сінь пі зня.

На го ро би ні во дно час
Три во жне ли стя о бле ті ло.
Я зно ву чу ю бі лий вальс,
Для те бе се рце я ві дкри ла.

Не в то му річ, не в то му річ,
Що го ро би на пла че ніч,
А в то му річ, а в то му річ,
Що ми з то бо ю рі зні.

Що це ко ха ння бо ро тьба,
Ро зча ру ва ння і жу рба, як о сінь пі зня.
Що це ко ха ння бо ро тьба,
Ро зча ру ва ння і жу рба, як о сінь пі зня.