По глянь, ко ха на, в не бо си нє,
По слу хай що ше по че ніч.
І ми, не мов, о дні -є ди ні
Із сво їм ща стям віч -на -віч.

А ніч ше по че про ко ха ння,
А ніч ше по че про лю бов
Про ту, що пе рша і о ста ння,
Що так п’я нить, три во жить кров.

А ніч ше по че про ко ха ння,
А ніч ше по че про лю бов
Про ту, що пе рша і о ста ння,
Що так п’я нить, три во жить кров.

Схо ва є ніч під те мні кри ла
Ко ха ння на ше - сві тлий дар.
Во но ж на пне сво ї ві три ла,
До зір по ли не пти ця -жар.

І там зна йде со бі на ді йну
О се лю в си ніх не бе сах,
Ко ха ння пі сню ме ло ді йну
Нам по да ру є чу до -птах.

А ніч ше по че про ко ха ння,
А ніч ше по че про лю бов
Про ту, що пе рша і о ста ння,
Що так п’я нить, три во жить кров.

А ніч ше по че про ко ха ння,
А ніч ше по че про лю бов
Про ту, що пе рша і о ста ння,
Що так п’я нить, три во жить кров.

А ніч ше по че про ко ха ння,
А ніч ше по че про лю бов
Про ту, що пе рша і о ста ння,
Що так п’я нить, три во жить кров.

А ніч ше по че про ко ха ння,
А ніч ше по че про лю бов
Про ту, що пе рша і о ста ння,
Що так п’я нить, три во жить кров.