Втома
Бу ва є так, ні би тінь про ля же по між нас
І чо рний птах про ма йне у про сто рі ві кна.
І ніч зі йде, як не бе сна ка ра нам о бом,
На пі всном, на пі всном.
Бе зме жний час ві длік свій о ста нній ро зпо чав.
Вже по між нас сті ни не до мо вок і мо вчань.
Лиш по чу ття, ні би по піл, ко трий ще не згас,
По між нас, по між нас...
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
За пі вкро ку до бі ди ти ме не три май.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
То про сто вто ма.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
За пі вкро ку до бі ди ти ме не три май.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
То про сто вто ма.
Зна йду те бе, зна йду те бе та ко ю, як ко лись.
Хай знов ся йне ко ха ння, згу би бе зкі не чна вись.
Не дам сло вам вби ти те, що в се рці ще жи ве,
Ще жи ве, ще жи ве...
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
За пі вкро ку до бі ди ти ме не три май.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
То про сто вто ма.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
За пі вкро ку до бі ди ти ме не три май.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
То про сто вто ма.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
За пі вкро ку до бі ди ти ме не три май.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
То про сто вто ма.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
За пі вкро ку до бі ди ти ме не три май.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
То про сто вто ма.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
За пі вкро ку до бі ди ти ме не три май.
Не вір сло вам, не вір сльо зам,
То про сто вто ма.