За бе зме жний світ, що ві дкрив ме ні,
За мо вча ння лід - бо же ві льні дні.
За те пло до лонь, у я ких о дна я...

За не сте рпний біль, за не стри мну мить,
Що ро зкві тла вже і за все, що спить,
За хмі льну жа гу пе рший о пік вуст.
За лю бов тво ю я те бе лю блю...

За не спра вжність зрад, бе зпо ра дність слів,
За зі рки по над, за сва ві лля снів.
За о ста нній крок, за ми ну лу ніч,
А там те пло зі рок.

Там, де був наш дім, а те пер - не ма,
Там, де па дав сніг, а те пер - ве сна.
Там, де ми - у снах, там, де сни про нас.
Там, в чу жім кра ю я те бе лю блю...

Не ві ддам те бе кра пе льці ро си.
Со нцю не ві ддам, на віть не про си.
Не ві ддам то бі мрій зра дли вих спів
У во гні во гнів...

І ко ли тре мчу від тво їх до лонь,
І ко ли о дна в су мні вах бе зсонь.
Су мні вам не дам, не ві ддам зе млі,
Не ві ддам во гню я те бе лю блю...
Я те бе лю блю... Я те бе лю блю...