І знов а ка ці я цві те,
І те плий ві тер го рне ві ти.
Я при го рта ю ся до сві ту,
Ці лу ю лі то зо ло те.

Ду ша спо чи не від три вог,
Де без про ви ни жде спо ку та.
Мій кра ю, ще мні мо ї пу та,
Мій біль і ща стя, гріх і Бог.

До до му ї ду, на до бре сло во,
До щи рих дру зів о бо в’я зко во,
Де все так я сно і зро зу мі ло,
Де чо рне - чо рне, а бі ле - бі ле.

До до му, до до му, до до му на до бре сло во.
До до му, до до му, до до му, до до му.

Над У кра ї но ю по ра,
Я ка ні де та ка не зна на,
А те, що ді є ться із на ми,
Ні слів не про сить, ні пе ра.

Кра со ю зра не но му знов
Це ди во бу де до вго сни ться.
Як по ло ві ю чій пше ни ці,
Ві трець ше по че про лю бов.

До до му ї ду, на до бре сло во,
До щи рих дру зів о бо в’я зко во,
Де все так я сно і зро зу мі ло,
Де чо рне - чо рне, а бі ле - бі ле.

До до му, до до му, до до му на до бре сло во.
До до му, до до му, до до му, до до му.

Ой, при лу жку, при лу жку, при ши ро кiм по лi.
При зна ко мім та бу ні кінь гу ляв по во лi.

До до му ї ду, на до бре сло во,
До щи рих дру зів о бо в’я зко во,
Де все так я сно і зро зу мі ло,
Де чо рне - чо рне, а бі ле - бі ле.

До до му, до до му, до до му на до бре сло во.
До до му, до до му, до до му, до до му.