Тво ї кро ки мій за бра ли спо кій,
Ти від ме не йдеш у о сі нню ніч…
Я ж у мрі ях бі ля те бе, збо ку,
Ві я ми то рка юсь пліч.

І пли не час бі лим пта хом в чи сту го лу бінь.
Чо му це нас ро з’є дна ла ти ха да ле чінь?
Ска жи, чо му на мо їх ву стах є тінь жу рби?
Лу ну о дну за ли шив для ме не ти.

Те ві длу ння в мо є се рце б’є ться,
І во но спі шить за ним у слід.
Сти хнуть кро ки, та не сти хне се рце.
Жду те бе з да ле ких літ.

І пли не час бі лим пта хом в чи сту го лу бінь.
Чо му це нас ро з’є дна ла ти ха да ле чінь?
Ска жи, чо му на мо їх ву стах є тінь жу рби?
Лу ну о дну за ли шив для ме не ти.

І пли не час бі лим пта хом в чи сту го лу бінь.
Чо му це нас ро з’є дна ла ти ха да ле чінь?
Ска жи, чо му на мо їх ву стах є тінь жу рби?
Лу ну о дну за ли шив для ме не ти.