Во гонь о чей тво їх для ме не до го рів.
Не ста лось так, як ти цьо го хо тів.
У се, що бу ло, не за бу ла я,
А ле в ду ші я за ли ша ю ся тво я.

Вже зник той світ, де бу ли ми ра зом,
Та се рце рве ться до те бе знов і знов.
І зна ю я, що не за був,
Як у тво їх о бі ймах я то нув.

Я не про жи ву без те бе це жи ття.
Ти по ві риш знов у мо ї по чу ття.
Про йдуть ро ки і ми зга да єм все,
Та сніг вже всі до ро ги за ме те.
Не про жи ву без те бе я жи ття.

За ти хли хви лі на ших по чу ттів,
А, мо же, ста лось так, як я хо тів.
Не ва рто зна ти це то бі,
Що лиш твій о браз у мо їй ду ші.

Про ни кну ти я хо чу в тво ї сни,
Хоч там не ма для ме не но ви зни.
По вір, не хо чу зла то бі,
Зга дай ме не хоч раз у сві тлім дні.

Я не про жи ву без те бе це жи ття.
Ти по ві риш знов у мо ї по чу ття.
Про йдуть ро ки і ми зга да єм все,
Та сніг вже всі до ро ги за ме те.
Не про жи ву без те бе я жи ття.

Я не про жи ву без те бе це жи ття.
Ти по ві риш знов у мо ї по чу ття.
Про йдуть ро ки і ми зга да єм все,
Та сніг вже всі до ро ги за ме те.
Не про жи ву без те бе я жи ття.