Ніч я ка мі ся чна, зо ря на, я сна я,
Ви дно, хоч го лки зби рай.
Ви йди, ко ха на я, пра це ю змо ре на,
Хоч на хви ли но чку в гай!

Ся дем у ку по чці тут під ка ли но ю,
І над па на ми я пан!
Глянь, мо я ри бо нько, срі бно ю хви ле ю
Сте ли ться в по лі ту ман.

Ти не ля ка йся, що ні же ньки бо сі ї
Вмо чиш в хо ло дну ро су.
Я ж те бе, ми ла я, аж до ха ти но ньки
Сам на ру ках о дне су.

Ти -и -и не ля ка йся, що зме рзнеш, ле бе до нько,
Те пло – ні ві тру, ні хмар,
Я при го рну те бе до сво го се рде нька,
А во но па лке, мов жар.

Я при го рну те бе до сво го се рде нька -а -а,
А во но па лке, мов жар.