На до ли ну ля га ють ту ма ни,
Бі лі, ні би ку льба бо вий сніг,
Я до Вас по ве рта юсь лі та ми
Із да ле ких жи ттє вих до ріг.

Сі рий ка мінь, що з-зі лля ви дні є,
Со ло в’ї, що спі ва ють в га ю
Я без вас в сві ті жи ти не вмі ю,
Я те бе, рі дний кра ю, лю блю.

Грай, му зи ко мо я, про рі дний край,
Про зе млю, де ро ди лись ми з то бо ю.
Грай, му зи ко мо я, і не зни кай,
А за ли ши ся чи сто ю во до ю.

Рі дна ха та на дві по ло ви ни,
Ти хий спо мин ди тя чо го сну.
Мо я пі сня до те бе знов ли не
Я ві кно тво є за вжди зна йду.

Бо жи ття не жи ття, як без те бе.
Бо ду ша за то бо ю бо лить.
Я лю блю вас, по хи ле ні ве рби,
І стру мок, що із ста ву бі жить.

Грай, му зи ко мо я, про рі дний край,
Про зе млю, де ро ди лись ми з то бо ю.
Грай, му зи ко мо я, і не зни кай,
А за ли ши ся чи сто ю во до ю.

Грай, му зи ко мо я, про рі дний край,
Про зе млю, де ро ди лись ми з то бо ю.
Грай, му зи ко мо я, і не зни кай,
А за ли ши ся чи сто ю во до ю.

Грай, му зи ко мо я, про рі дний край,
Про зе млю, де ро ди лись ми з то бо ю.
Грай, му зи ко мо я, і не зни кай,
А за ли ши ся чи сто ю во до ю.