Ти ті льки мій!

Ти ті льки мій! Та ких, як ти, ні де не ма.
Ти рі дний мій! Без те бе і ме не не ма.
Ти ті льки мій! За те бе кра що го не ма.
З то бо ю я! З то бо ю ма ю два кри ла.

Ти та кий сьо го дні не спо кі йний,
А ме ні так хо че ться те пла.
Ба чу я тво ї га ря чі о чі,
Та ме не вби ва ють кри жа ні сло ва.

Ро зри ва є ться від бо лю се рце.
Хо чу я від те бе на за вжди пі ти.
Хо чу бі гти, на весь світ кри ча ти:
"Зу пи ни ме не, бо я ж не хо чу йти!"

Ти ті льки мій! Та ких, як ти, ні де не ма.
Ти рі дний мій! Без те бе і ме не не ма.
Ти ті льки мій! За те бе кра що го не ма.
З то бо ю я! З то бо ю ма ю два кри ла.

Ти при йдеш до ме не, по смі хне шся.
Тво ї о чі бу дуть спо вне ні те пла,
І лю бов тво я зі грі є се рце,
І ві дчу ю я, що в те бе я о дна.

По чу ття, я кі три ма ють по ряд,
Ча сом біль, та він ми на є, на че сон.
Про сто ти у ме не на йрі дні ший,
Про сто про ба ча є нам у се лю бов.

Ти ті льки мій! Та ких, як ти, ні де не ма.
Ти рі дний мій! Без те бе і ме не не ма.
Ти ті льки мій! За те бе кра що го не ма.
З то бо ю я! З то бо ю ма ю два кри ла.

Ти ті льки мій! Та ких, як ти, ні де не ма.
Ти рі дний мій! Без те бе і ме не не ма.
Ти ті льки мій! За те бе кра що го не ма.
З то бо ю я! З то бо ю ма ю два кри ла.
Ти ті льки мій!