До лиця вишиванка, тобі до лиця.

Падав безжалісно град, била блискавиця.

Не питай мене, де зірки в очах,

Тече вода, тече бистра, а куди – не знає.

Небо і сині гори, перші вечірні зорі,

Я пам’ятаю час, коли лиш починався світ.

До тебе йду, закоханий в красу,

Буває так, ніби тінь проляже поміж нас

Вітер віє, мете хуртелиця,

Сонце за горою сховається