Ой, ле тять ле ле ки,
Ле тять да ле ко шу ка ти рай.
Я ж ли ша юсь вдо ма,
Бо тут сме ре ки, бо тут мій край.

Тут я рі дно ю мо во ю,
На че сни, ко льо ро во ю,
Ро змо вля ла з ді бро ва ми,
Тут ме ні да ла до ля два кри ла!

Я та ка кри ла та, бо ро сла в Ка рпа тах,
Бо ро сла в Ка рпа тах, де о рел лі та!
В ме не о чі си ні, бо на У кра ї ні
Си ні -си ні но чі, не бо і во да!

В ме не, мов ко ло сся, зо ло те во ло сся,
Бо на У кра ї ні о сінь зо ло та!
Я спі ва ю дзві нко, бо я - у кра ї нка.
Хто ме не не лю бить, тих ме ні шко да!

Ой, ле тять ве сно ю
Ле ле ки зно ву у рі дний край.
Ой, ле тять до до му,
За бу вши вто му, са дів ро змай.

Я зу стрі ну їх пі сне ю
Про ме ни сто ю, чи сто ю
Про той край, де з ди ти нства я
Ко жен день пи ла во ду з дже ре ла!

Я та ка кри ла та, бо ро сла в Ка рпа тах,
Бо ро сла в Ка рпа тах, де о рел лі та!
В ме не о чі си ні, бо на У кра ї ні
Си ні -си ні но чі, не бо і во да!

В ме не, мов ко ло сся, зо ло те во ло сся,
Бо на У кра ї ні о сінь зо ло та!
Я спі ва ю дзві нко, бо я - у кра ї нка.
Хто ме не не лю бить, тих ме ні шко да!

Я та ка кри ла та, бо ро сла в Ка рпа тах,
Бо ро сла в Ка рпа тах, де о рел лі та!
В ме не о чі си ні, бо на У кра ї ні
Си ні -си ні но чі, не бо і во да!

В ме не, мов ко ло сся, зо ло те во ло сся,
Бо на У кра ї ні о сінь зо ло та!
Я спі ва ю дзві нко, бо я - у кра ї нка.
Хто ме не не лю бить, тих ме ні шко да!