За тво їм ве се лим га єм, за ба рви стим не бо кра єм,
Се рце се рцю про мо вля є за ча ро ва ні сло ва.
В них до ме не о чі ся ють, на че зо рі із ту ма ну,
В їх во гні сні ги ро зта нуть, зі йде со ня чна тра ва.

На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Се ред но чі грім гу рко че, я ж гу ка ю «де ти, де»?
На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Ві рю я – мо є ко ха ння, кві том ща стя ро зцві те.

Все що чу ю, все що ба чу, все на вкруг тво є ї вда чі,
І бе нте жить кров га ря чу ве сня них но чей ди ва.
О зо ви ся в чи стім по лі, ка ро о ка мо я до ле,
В се рці знов смі ю ться й пла чуть, за ча ро ва ні сло ва.

На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Се ред но чі грім гу рко че, я ж гу ка ю «де ти, де»?
На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Ві рю я – мо є ко ха ння, кві том ща стя ро зцві те.

На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Се ред но чі грім гу рко че, я ж гу ка ю «де ти, де»?
На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Ві рю я – мо є ко ха ння, кві том ща стя ро зцві те.

На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Се ред но чі грім гу рко че, я ж гу ка ю «де ти, де»?
На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Ві рю я – мо є ко ха ння, кві том ща стя ро зцві те.

На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Се ред но чі грім гу рко че, я ж гу ка ю «де ти, де»?
На до ли ні дощ і де, мак че рво ний не цві те,
Ві рю я – мо є ко ха ння, кві том ща стя ро зцві те.