Загадкова дівчина
Та ку, як ти я не стрі чав ще зро ду,
Не на че лі то но сиш у ру ці.
А ле, по вір, і на про во рну вро ду
Зна йду ться, ві дшу ка ю ться ло вці.
Чо го, чо го та ка не по си дю ча?
Всмі хну вшись ми ло все бі жиш ку дись.
Ме ні ти до впо до би ду жче й ду жче,
А мо же я лю блю, то ді вже сте ре жись.
За га дко ва ді вчи но, зві дки ти на сві ті
На зби ра ла вро ди і при йшла сю ди?
Із тра ви ра нко во ї, з ве чо ро вих кві тів,
З ро ся но го по ля, з си ньо ї во ди.
То бі гу кну: "На хви льку зу пи ни ся",
Я по про шу на хви льку пі ді йти.
Та у ві длу нні за ше по че ли стя
Від ле гко ї, ле тю чо ї хо ди.
Чо го, чо го та ка не по си дю ча?
Всмі хну вшись ми ло все бі жиш ку дись.
Ме ні ти до впо до би ду жче й ду жче,
А мо же я лю блю, то ді вже бе ре жись.
За га дко ва ді вчи но, зві дки ти на сві ті
На зби ра ла вро ди і при йшла сю ди?
Із тра ви ра нко во ї, з ве чо ро вих кві тів,
З ро ся но го по ля, з си ньо ї во ди.
За га дко ва ді вчи но, зві дки ти на сві ті
На зби ра ла вро ди і при йшла сю ди?
Із тра ви ра нко во ї, з ве чо ро вих кві тів,
З ро ся но го по ля, з си ньо ї во ди.
За га дко ва ді вчи но, зві дки ти на сві ті
На зби ра ла вро ди і при йшла сю ди?
Із тра ви ра нко во ї, з ве чо ро вих кві тів,
З ро ся но го по ля, з си ньо ї во ди.
За га дко ва ді вчи но, зві дки ти на сві ті
На зби ра ла вро ди і при йшла сю ди?
Із тра ви ра нко во ї, з ве чо ро вих кві тів,
З ро ся но го по ля, з си ньо ї во ди.