Ти за бра ла се рце, се рце мо є,
По ло ни ла ду шу, не зна ю чо му.
Я зда ю ся в по лон тво їм о чам.
Я те бе не ві ддам, те бе не ві ддам.

А я о бі йму, те бе о бі йму.
Я лиш те бе, лиш те бе лю блю.
Ти – ща стя мо є. То бо ю жи ву,
Я лиш то бо ю жи ву.

А я о бі йму, те бе о бі йму.
Я лиш те бе, лиш те бе лю блю.
Ти – ща стя мо є. То бо ю жи ву,
Я лиш то бо ю жи ву.

Нам с то бо ю, ми ла, не по трі бні сло ва.
Ко ли ти зі мно ю – на йща сли ві ший я.
І зда ю ся в по лон тво їм о чам.
Я те бе не ві ддам, те бе не ві ддам.

А я о бі йму, те бе о бі йму.
Я лиш те бе, лиш те бе лю блю.
Ти – ща стя мо є. То бо ю жи ву,
Я лиш то бо ю жи ву.

А я о бі йму, те бе о бі йму.
Я лиш те бе, лиш те бе лю блю.
Ти – ща стя мо є. То бо ю жи ву,
Я лиш то бо ю жи ву.

А я о бі йму, те бе о бі йму.
Я лиш те бе, лиш те бе лю блю.
Ти – ща стя мо є. То бо ю жи ву,
Я лиш то бо ю жи ву.

А я о бі йму, те бе о бі йму.
Я лиш те бе, лиш те бе лю блю.
Ти – ща стя мо є. То бо ю жи ву,
Я лиш то бо ю жи ву.