Мо я, мо я... Мо я, мо я...

Во на сто я ла, на че і ко на,
І я на не ї ма йже мо ливсь.
Во на не зна ла, що по ко ха є,
А я ї ї в ту мить по лю бив!

Ме не ма гні том до не ї тя гну ло,
Не міг ві две сти від не ї о чей!
Во на – мій все світ! Во на – мо я си ла!
О дна во на з мі лі о нів лю дей!

А ти ті льки мо я, ті льки мо я!
І по смі шка тво я – ті льки тво я!
Блиск о чей тво їх ча рі вний, не за бу тній по гляд твій,
Хай го во рять, я – бо же ві льний,
А я без те бе сам не свій!

Лю бов при йшла. Я не че кав.
В тво їх о чах се бе я впі знав...
І день, і ніч нас по є днав,
Те плий ві тер нас зі грі вав...

Лю бов си льні ша, від не ї я сла бну.
Во на бо лить, так ні жно бо лить...
І я про не ї о дну ті льки мрі ю,
І не лю би ти ї ї я не вмі ю!

А ти ті льки мо я, ті льки мо я!
І по смі шка тво я – ті льки тво я!
Блиск о чей тво їх ча рі вний, не за бу тній по гляд твій,
Хай го во рять, я – бо же ві льний,
А я без те бе сам не свій!

А ти ті льки мо я, ті льки мо я!
І по смі шка тво я – ті льки тво я!
Блиск о чей тво їх ча рі вний, не за бу тній по гляд твій,
Хай го во рять, я – бо же ві льний,
А я без те бе сам не свій!