Знов зо зу лі го лос чу ти в лі сі,
Ла сті вки гні зде чко зви ли в стрі сі,
А ві вчар же не о та ру пла єм,
Тьо хнув пі сню со ло вей за га єм.

Всю ди бу йно кві тне че ре мши на,
Мов до шлю бу вбра ла ся ка ли на.
Ві вча ра в са до чку, в ти хо му ку то чку
Жде ді вчи на, жде.

Йшла во на в са док повз о со ко ри,
За ди ви лась на ви со кі го ри
Де з бе різ спа да ють чи сті ро си –
Цвіт ка ли ни при ко ло ла в ко си.

Всю ди бу йно кві тне че ре мши на,
Мов до шлю бу вбра ла ся ка ли на.
Ві вча ра в са до чку, в ти хо му ку то чку
Жде ді вчи на, жде.

Вже за о брій со не чко сі да є.
З по ло ни ни їй ві вчар спі ва є:
«Я при йду до те бе, як о та ру
З во до по ю за же ну в ко ша ру.»

Всю ди бу йно кві тне че ре мши на,
Мов до шлю бу вбра ла ся ка ли на.
Ві вча ра в са до чку, в ти хо му ку то чку
Жде ді вчи на, жде.

Ось і ве чір. Ві вці бі ля бро ду
З Че ре мо ша п’ють хо ло дну во ду
У са до чку ві вча ра стрі ча є,
Ді вчи но нька, що йо го ко ха є.

Всю ди бу йно кві тне че ре мши на,
Мов до шлю бу вбра ла ся ка ли на.
Ві вча ра в са до чку, в ти хо му ку то чку
Жде ді вчи на, жде.
Жде ді вчи на, жде. Жде ді вчи на жде.