За сну ли ма льви бi ля ха ти.
Їх мi сяць ви йшов ко ли ха ти.

I тi льки ма ти не за сне,
Ма ти не за сне, жде во на ме не.
I тi льки ма ти не за сне,
Ма ти не за сне, жде во на ме не.

Ой, ма мо рi дна, ти ж ме не не жди,
Ме нi в наш дiм нi ко ли не при йти.
З мо йо го се рця ма льва про ро сла
I кро в’ю за цвi ла!

Не пла чте ж, ма мо, ти ж бо не о дна.
Ба га то мальв на сi я ла вi йна.
Во ни ше по чуть для те бе во се ни:
"За сни, за сни, за сни, за сни..."

У ма те рiв є лю бi дi ти,
А у мо є ї - тi льки квi ти.

Са мо тнi ма льви пiд вi кном,
Ма льви пiд вi кном за сну ли вже да вно.
Са мо тнi ма льви пiд вi кном,
Ма льви пiд вi кном за сну ли вже да вно.

Як зi йде со нце - ви йди на по рiг,
I лю ди вкло ня ться то бi до нiг.
Про йди ся по лем - ма льви бу йних лук
То ркну ться тво їх рук.

Жи тте, як пі сня, що не ві ддзве нить.
Як ма льва знов для те бе бу ду жить.
Я кщо ж я ла ску не всти гла при не сти
Про сти, про сти, про сти, про сти.

А а -а -а -а а а а -а -а а
А а -а -а -а а а а -а -а а
А а -а -а -а а а а -а а
А а а а а